Неужели всё?-любовь уйдешь навеки.
Больше не вернешься никогда.
Думал-это ты,весна,на сердце.
Это ж оттепель предзимняя была.
Вдруг печальна сердце-продолжалась осень.
Радость мне приснилась наяву - зачем?
Листья на деревьях разом облетели,
Так и не успевши пожелтеть в год сей.
Птицы белые,прошу не улетайте,
Вы должны же были зимовать.
Вы не ошибётесь.Только сердце
Может за весною зимушку встречать.
Вновь печаль на сердце,холодно и грустно.
Радость мне приснилась наяву.Зачем?
Птицы улетели,гнёзда не построив,
Так не успевши песнь любви пропеть.
Почему же в жизни нашей так бывает,
Что любовь рождает боль разлук?
Боже,крылья дай,за белой птицей,
чтобы улететь мне от душевных мук.
Может быть не надо мне идти за счастьем.
Может оно рядышком сейчас сомной.
В жизни от добра добро ну кто оттыщет?
И не отрекаются в любви земной.
Прочитано 6460 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4,25
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Может рифма где-то и хромает - но стих классный!!! Комментарий автора: Насчёт рифмы- а если вместо четырёх строк сделать две строки...
Николай
2008-02-21 17:32:35
Сумбурно! (Хотя моей жене нравится) Боль - это нормально для любви, это стимул для роста души. А отчачние - грех.
Наталья А.
2008-11-12 06:24:59
Не думаю, что боль - это нормально. Разве Бог хочет, чтобы нам было больно?.. Но боль приходит. И только Он может вылечить сердце...
Я говорю все это, потому что сама знаю. )
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
